чітко на тлі неба

нареч.

1. батартиб, аниқ, возеҳ; бурро, хоно; чётко выполнять гимнастические упражнения машкҳои гимнастикиро аниқ иҷро кардан; горы чётко вырисовываются на фоне синего неба кӯҳҳо дар эаминаи пардаи осмони кабуд равшан метобанд; чётко писать хоно навиштан; чётко произносить слова калимаҳоро бурро талаффуз кардан

2. аниқ; равшан, возеҳ; чётко сформулировать выводы хулосаҳоро равшан ифода кардан

3. мунтазам; чётко работать мунтазам кор кардан

1) полегшення, утіха, розрада (в горі)

2) зниження; пом'якшення; зменшення

3) різноманітність; зміна; контраст

4) допомога (для безробітних)

5) підкріплення, виручка; допомога

6) військ. зняття облоги

7) зміна вартових (караульних); звільнення від чергування (обов'язків)

8) караул (черговий, вартовий), що заступає на пост

9) юр. звільнення (від сплати штрафу тощо)

10) рельєф

11) рельєфність; чіткість, контраст, виразність

12) геогр. рельєф, характер місцевості

13) виділення; підкреслення

1) ( с большой скоростью) шви́дко; ( быстро) би́стро; ( прытко) пру́дко; ху́тко; (живо) жи́во

2) ( в близком времени) ско́ро, шви́дко; ( вскоре) незаба́ром, невдо́взі, ху́тко; диал. неба́вом, невзадо́взі

1. разг. жулик, мошенник, шулер

2. разг. знаток

3. муз. диез

4. остриё

5. длинная с очень острым концом швейная игла

6. pl с.-х. высевки, мелкие отруби

1. острый, отточенный, остроконечный

2. крутой; резкий

3. отчётливый, определённый

4. сильный, резкий

5. 1) умный, сообразительный

2) остроумный

3) проницательный, наблюдательный

4) бдительный

6. 1) ловкий, искусный

2) хитрый, продувной

7. едкий, острый (о вкусе, запахе)

8. резкий, пронзительный (о звуке и т. п.)

9. тонкий, острый (о слухе и т. п.)

10. колкий, язвительный (о замечании и т. п.)

11. раздражительный, легко выходящий из себя

12. быстрый, энергичный

13. суровый, жестокий

14. амер. сл. элегантный, шикарный

15. фон. глухой ( о согласном)

16. муз.

1) диезный

2) взятый на полтона выше ( о ноте)

1. ровно, точно, пунктуально

2. круто

3. муз. на полтона выше

1. жульничать, плутовать

2. 1) муз. ставить диез

2) петь или играть на полтона выше ( чем нужно)

1. 1) разоблачать, изобличать

2) выявить, показать; обнаружить

3) выявляться, обнаруживаться

2. разг. (по)являться, приходить

3. школ. жарг. доносить, ябедничать

4. сконфузить, повергнуть в смущение

5. ясно обозначаться, вырисовываться, выделяться

6. подавать для проверки ( работу)

1. n

1) повітря; атмосфера; легкий вітерець, подув

2) ефір

3) обстановка, атмосфера

4) вигляд, вираз обличчя; манери

5) pl пишання, величання; манірність

6) арія, пісня, мотив, мелодія, наспів

2. adj

1) повітряний

2) наповнений повітрям

3) пневматичний

4) авіаційний, льотний

3. v

1) провітрювати; вентилювати

2) сушити, просушувати

3) виставляти напоказ; проголошувати, оголошувати на повний голос

4) обговорювати

* * *

1) повітря; атмосфера

2) повітряний простір; повітря, небо ( як сфера дії авіації); пepeв.; вiйcьк. авіація

3) ( the air) ефір

4) атмосфера, обстановка; характер, манера, дух

5) легкий вітерець, подув; бриз

6) вигляд, вираз обличчя; манери; звич. pl бундючність, зарозумілість; поважний вигляд; манірність

7) мyз. мотив, мелодія, наспів; партія сопрано або дисканта; арія; соло; пісня ( епохи королеви Єлизавети)

8) гласність, популярність

9) авіапоштова марка to vanish /to melt/ into thin air безвісти зникнути

1) повітряний; наповнений повітрям

2) пневматичний, повітряний

3) авіаційний, повітряний; льотний; пов'язаний із ВПС

1) провітрювати, вентилювати

2) сушити, просушувати

3) виставляти напоказ; заявляти привселюдно, проголошувати, всебічно обговорювати

4) вигулювати, виводити на прогулянку, на свіже повітря

5) розм. передавати в ефір; транслювати по радіо або телебаченню

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *